головна       про інститут       новини       каталог       форум       книга відгуків       довідка






19.IX.2005: ПРОЕКТ

ПОЛОЖЕННЯ

про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для загальноосвітніх навчальних закладів



І.Загальні положення


1.1. Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для загальноосвітніх навчальних закладів (далі Положення) визначає принципи та процедури проведення конкурсного відбору рукописів підручників для загальноосвітніх навчальних закладів з предметів інваріантної складової навчального плану.

1.2. Конкурсний відбір рукописів підручників має на меті створення якісного навчально-методичного забезпечення для поетапного запровадження Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти та переходу на новий зміст і 12-річний термін здобуття загальної середньої освіти.

1.3. Конкурс, що його проводить Міністерство освіти і науки України, є відкритим.



ІІ. Організація конкурсу


2.1. Конкурс оголошується наказом Міністерства освіти і науки України, що видається не раніше, ніж за 2 місяці до початку реєстрації заявок на конкурс.

2.2 Організація та проведення конкурсу покладається на Інститут навчальної літератури Міністерства освіти і науки України.

2.3. Оголошення про конкурс містить інформацію про дати початку та закінчення реєстрації заявок на участь у конкурсі, про термін проведення конкурсу, порядок подання конкурсних матеріалів, їх перелік, вимоги до їх оформлення, а також номери контактних телефонів (факсу) підрозділу Інституту навчальної літератури, що відповідає за його проведення, режим роботи конкурсного журі.

2.4. Оголошення про конкурс доводиться до відома Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститутів післядипломної педагогічної освіти, навчальних закладів системи загальної середньої освіти, методичних установ, громадськості через Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України, газети "Освіта України", "Освіта", "Педагогічна газета", фахові журнали та інші видання, а також розміщується на сайтах Міністерства освіти і науки України та Інституту навчальної літератури.

2.5. У конкурсі можуть брати участь окремі автори, авторські колективи, видавництва та інші організації, що мають необхідну науково-теоретичну і фахову підготовку та створили рукопис підручника відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та згідно з Основними вимогами до підручників.

2.6. На конкурс подається комплект, що складається з:

а) рукопису підручника державною мовою (для навчальних закладів з навчанням мовою національних меншин - мовою національної меншини із перекладом державною мовою), виконаного комп'ютерним набором, до якого додається необхідний ілюстративний матеріал;

б) зразка оригінал-макету підручника - фрагмент оригінал - макету книги обсягом 16 - 24 сторінки.

2.7. Заявка на участь у конкурсі надсилається кур'єрською поштою до Інституту навчальної літератури. Разом із заявкою надсилається сім примірників комплектів матеріалів. У закритому конверті без зазначення зворотної адреси містяться дані про авторів (прізвище, ім΄я, по батькові, місце роботи, посада, вчений ступінь і звання, адреса, номери контактних телефонів).

2.8. Від одного учасника на конкурс подається тільки 1 рукопис з певного навчального предмета.

2.9. Співробітник Інституту навчальної літератури шифрує рукописи і без зазначення їх авторства надсилає до незалежних експертів. Експертизу підручників можуть проводити співробітники Національної академії наук України, Академії педагогічних наук України, Науково-методичних центрів середньої та професійно-технічної освіти, відповідних кафедр вищих навчальних закладів, інститутів післядипломної педагогічної освіти, якщо їх співробітники не беруть участі у конкурсі з певного предмету. Перелік експертів (банк даних), що будуть залучені до експертної оцінки конкурсних підручників, складається не пізніше, як за місяць до початку конкурсу. Для проведення експертизи рукопису конкретного підручника експерти вибираються з банку даних фахівців відповідної галузі із застосуванням методики випадкових чисел.

2.10. Результати експертизи оформлюються у вигляді розгорнутої рецензії та у вигляді оціночних листів.

2.11. У місячний строк експерти проводять експертизу, результати якої разом із рукописами, що рецензувалися, повертаються до Інституту навчальної літератури для розгляду конкурсним журі.

2.12. Кожний член конкурсного журі особисто знайомиться з матеріалами експертизи, готує і подає голові конкурсного журі висновок щодо робіт, поданих на конкурс.

2.13. Остаточне рішення приймається більшістю голосів членів журі на підставі висновків, поданих членами журі. У разі рівного розподілу голосів ухвальним є голос голови журі. Рішення журі вважається правомочним у разі участі в засіданні не менш як 2/3 його складу та наявності висновків не менш, ніж 2/3 членів від усього складу журі.

Після визначення переможців конкурсу на засіданні журі співробітник Інституту навчальної літератури, що шифрував рукописи, дешифрує їх, після чого записує у протоколи прізвище, ім'я, по батькові автора (авторів) і результати конкурсу по даному рукопису.

2.14. Рукописи підручників, що визнані рішенням конкурсного журі як кращі, нагороджуються дипломами І, ІІ, ІІІ ступенів при умові, що у місячний термін будуть враховані зауваження експертів або журі та надані аргументовані відповіді .

2.15. Після проведення конкурсу на вимогу учасника конкурсу йому надаються копії матеріалів експертизи (рецензії та оціночні листи без зазначення авторства виконавця) та висновки членів журі.

2.16. При виданні підручників - лауреатів конкурсу за кошти держбюджету на звороті титулу вказуються дані про експертів, що проводили експертну оцінку рукопису підручника.

2.17. Підручникам, що відзначені дипломами І, ІІ, ІІІ ступеня, надається відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Вони можуть бути включені до державного замовлення на видання навчальної літератури. Підручники, не відзначені дипломами, можуть бути подані до Інституту навчальної літератури для одержання грифа в установленому порядку.

2.18. До рукописів підручників, які стали переможцями конкурсу та включені до державного замовлення на видання навчальної літератури, необхідно додати методичні рекомендації.

2.19. Видавництва, що беруть участь у виконанні державного замовлення з видання навчальної літератури, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам: робота в сфері видання навчальної літератури не менше 3-х років; наявність кваліфікованого персоналу у вигляді штатного розпису; наявність виключних авторських прав; тендерна гарантія банку видавництву, що виконує державне замовлення; підтвердження оплати податків і зборів, передбачених законодавством.

2.20. Результати конкурсу оформлюються наказом Міністерства освіти і науки України й оприлюднюються через засоби масової інформації, включаючи Інтернет.

2.21. Приміщення для проведення конкурсу та зберігання рукописів надається Інститутом навчальної літератури.

2.22. На вимогу конкурсанта повертається лише 5 примірників рукописів підручників, інші зберігаються в Інституті навчальної літератури.





ІІІ. Конкурсне журі



3.1. Персональний склад журі з наукових працівників, педагогів-практиків, працівників методичних служб формується за методикою випадкових чисел та затверджується наказом Міністерства освіти і науки України.

3.2. До складу журі не входять працівники Міністерства освіти і науки України та його структурних підрозділів, видавництв, а також особи, що подають на конкурс рукописи підручників.

3.3. У разі необхідності може проводитися ротація складу журі.

3.4. Організація роботи журі покладається на його голову, заступника та секретаря, які планують проведення засідань, порядок розгляду заявок, установлюють оформлення відповідних документів, інформації, оголошень тощо.

3.5. Рішення журі оформляється протоколом, який підписують голова, а в разі відсутності його на засіданні журі з поважних причин - заступник голови, секретар та члени журі.

3.6. Протокол та вся інша документація засідання журі з матеріалами експертизи зберігаються в Інституті навчальної літератури.

3.7. Протоколи засідань журі є підставою для підготовки відповідного наказу Міністерства освіти і науки України про підсумки конкурсу.

3.8. Після наказу Міністерства освіти і науки України про підсумки конкурсу журі складає свої повноваження.



ІV.Технічні вимоги до матеріалів, що подаються на конкурс



4.1. Рукописи підручника мають бути виконані державною мовою (для навчальних закладів з навчанням мовою національних меншин - мовою національної меншини із перекладом державною мовою, з іноземних мов - відповідною іноземною мовою), надсилаються у семи примірниках.

4.2. Рукописи підручників та науково-методичне обґрунтування до них мають бути виконані комп'ютерним набором, гарнітура Таймс Роман, кегль 12 (основний текст) і 10 (додатковий) через 1 інтервал на одному боці аркуша А4.

4.3. До рукопису додаються копії ескізів ілюстративних матеріалів.

4.4. Зразок оригінал-макету (фрагмент книги, обсяг 16 - 24 сторінки) подається у вигляді кольорового виводу на папір за допомогою принтера та його електронна версія.

4.5. Максимальна загальна вага створеного підручника для учнів 6-го класу форматом 70×100/16 (296 сторінок) або 60×90/16 (382 сторінки) складає 540 г.


V. Фінансування



5.1. Витрати на проведення конкурсу здійснює Інститут навчальної літератури Міністерства освіти і науки України за державні та інші кошти.

5.2. Фінансуються такі витрати: оплата роботи членів журі та незалежних експертів, оплата відряджень та транспортних видатків, оплата доставки рукописів поштою та канцелярські витрати.






Додаток 1

до п. 2.5 Положення про Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для загальноосвітніх навчальних закладів



Основні вимоги до рукописів підручників, що подаються на конкурс


Підручник — основне навчальне видання із систематизованим викладом дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній програмі (у тому числі Буквар).

Рукопис підручника є основою для створення підручника.

Рукопис підручника повинен відтворювати систему наукових знань в обсязі, що має бути не меншим за передбачений у Державному стандарті загальної середньої освіти для даної вікової категорії учнів, та забезпечувати якість оволодіння нею, не нижчу за визначену у цьому документі.


І. Вимоги до змісту рукопису підручника

Рукопис підручника повинен містити систематизований виклад навчального матеріалу, що відповідає за змістом навчальній програмі з даного предмета.

Виклад змісту навчального предмета у рукописі підручника повинен відбивати сучасні наукові уяви ( концепції, теорії, методи, закони, поняття, їх інтерпретації, тлумачення тощо), що склались у царині відповідної наукової дисципліни ( розділу науки). При цьому має бути забезпечено коректність уведення наукових понять, їх відповідність загальноприйнятій термінології та символіці, але з урахуванням вікових особливостей дітей у процесі засвоєння знань.

Розкриття наведених у змісті рукопису підручника основних понять, фактів, законів, теорій повинно бути методологічно обгрунтованим. Зміст рукопису підручника повинен відтворювати систему знань у єдності з методами пізнання, специфічними для відповідної наукової галузі.

У викладі змісту рукопису підручника має бути забезпечена можливість усвідомлення і розуміння учнями теоретичних положень, вміння з їх допомогою належним чином інтерпретувати емпірічні дані.

Важливою для змісту рукописів підручників гуманітарного циклу є необхідність розкриття сутності основних наукових ідей, законів, понять у зв'язку з духовним життям суспільства, суспільним розвитком країни. Зміст рукопису підручника з предметів природничо-наукового циклу повинен відображати застосування результатів наукових розробок у практиці матеріального виробництва, а також містити відомості про визначальні галузі господарства та сфери обслуговування, найбільш розповсюджені виробничі і технологічні процеси та їх місце і роль у суспільно-економічному розвитку країни.

Рукопис підручника повинен містити стислі відомості з історії науки, культури і техніки. Мета цих відомостей — ознайомлення дітей з еволюцією наукових ідей, відкриттів через розкриття взаємозв'язку науки, виробництва, соціальної практики; визначення ролі діячів науки, у першу чергу вітчизняних учених, у пошуку наукової істини.

Матеріали рукописів підручників з предметів, що вивчаються протягом кількох років, мають бути викладені у логічній послідовності і являти цілісну систему з урахуванням внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків.

Зміст рукопису підручника має забезпечувати зв'язок з життям самого школяра, бути спрямованим на його розвиток — обумовлювати неформальність одержаних дитиною знань, усвідомлення можливості наукового пояснення явищ, що відбуваються у безпосередньому її середовищі, у щоденній практиці, що є підгрунтям побудови дитиною цілісної наукової картини світу.

Важливою характеристикою змісту рукопису підручника є його доступність — відповідність віковим особливостям учнів у процесі засвоєння знань ( рівню їх розумового розвитку, життєвого досвіду, попередньої загальноосвітньої та предметної підготовки, рівню сформованості навчальної діяльності) і водночас спрямованість на забезпечення розвитку дитини. Доступність змісту рукопису підручника та його розвивальна спрямованість мають бути відображені у всіх характеристиках рукопису підручника: у його змісті, структурі та навчально-методичному апараті. У змісті рукопису підручника це має бути відображено у стилістичних особливостях мови книги — доцільності лексико-синтаксичних конструкцій, емоційності, виразності викладу тощо. Зазначена вище характеристика має знайти своє відображення у формах та способах викладу навчального матеріалу — наявності в текстах розгорнутих та чітких пояснень, доведень, аргументованих роздумів, опорних прикладів, але адекватних ( таких, що не допускають примітивізації та вульгаризації) науковому змісту навчального матеріалу.

Відповідність змісту рукопису підручника віковим особливостям учнів ( його доступність та одночасна спрямованість на забезпечення розвитку) повинна забезпечуватися також доцільною системою ускладнення навчального матеріалу.

При здійсненні експертизи зміст рукопису підручника може бути оцінений позитивно, а рівень його доступності можна вважати достатнім за умови його відповідності наведеним вище вимогам.


2. Вимоги до структури рукопису підручника

Структура рукопису підручника має відображати як систему та послідовність, в якій розгортається зміст відповідного навчального предмета, так і спрямованість книги на організацію навчальної діяльності учня.

Відповідно до перших чинників, в кожному конкретному випадку в структуруванні рукопису підручника домінуючу роль відіграє логіка (система) підпорядкованості одиниць навчального матеріалу. У випадку, коли навчальний матеріал має складну системну підпорядкованість — складається з досить великих самостійних компонентів, в яких виділяються також досить самостійні, але менші складові, де, в свою чергу, можна виділити підпорядковані їм змістові одиниці, у рукописі підручника доцільно застосовувати такий структурний поділ — розділ, глава, параграф.

В інших випадках, коли системна підпорядкованість навчального матеріалу є менш складною, доцільно структурувати рукопис підручника, виділяючи в ньому глави і параграфи, або тільки параграфи як єдиний структурний елемент книги.

Навчальний матеріал, наведений у рукописі підручника, має бути доцільно і обґрунтовано розподілений між його структурними одиницями ( розділами, главами, параграфами тощо) з урахуванням часу, що відводиться у певному класі на вивчення даного предмета.

Відповідно до другого чинника, що визначає структуру рукопису підручника, а саме його призначення бути засобом організації навчальної діяльності учнів , в книзі виділяються такі структурні елементи: вступ ( передмова), алфавітний покажчик, список додаткової літератури та інших ( в тому числі мультимедійних) джерел інформації, список використаної літератури та інших джерел інформації, та, в разі потреби, заключне слово, словник, тлумачний словник наукових та ( або) технічних термінів, та додатки: довідкові таблиці, схеми, переліки формул тощо.

Всі зазначені вище структурні елементи рукопису підручника відображаються у таблиці "Зміст", де розміщення кожного з них у книзі визначається через нумерацію сторінок.

В таких складових рукопису підручника як розділ, глава, параграф, можливо використання внутрішнього структурування — виділення попередніх структурних складників ( вказівки на зв'язок з попереднім навчальним матеріалом даного розділу, глави, параграфа, зазначення їх навчальної мети тощо), а також виділення завершальних структурних складників ( висновків, підсумків, резюме, які можуть бути представлені як в текстовому, так і в наочному вигляді — графіки, схеми, таблиці тощо).

Обов'язковими елементами внутрішньої структури параграфа є основний текст, де наведений виклад навчального матеріалу та завдання націлені на систематизацію, конкретизацію, узагальнення, поглиблення знань дітей, а також такі тексти, що мають на меті розвиток самоконтролю учнів та здійснення контролю вчителем. В разі доцільності зазначені завдання можуть бути розміщені і наприкінці глави та ( або) розділу.

Практичні, лабораторні та інші види робіт, що передбачають самостійну діяльність учнів, можуть бути як складовою частиною параграфа, так і виділені в окремі параграфи або наведені в додатках.

При здійсненні експертизи головними критеріями оцінювання структурного розподілу рукопису підручника є його доцільність щодо системи (принципів) та послідовності побудови змісту навчального предмета, відповідність навчальній меті та його призначення бути засобом організації навчальної діяльності учнів.


3. Вимоги до навчально-методичного апарату рукопису підручника

Рукопис підручника повинен виконувати функції організації навчальної діяльності, які реалізуються в наступних компонентах методичного апарату книги:

- методиках (способах, дидактичних прийомах) викладення змісту навчального матеріалу,

- методиках (способах) організації роботи учнів над засвоєнням наукових законів, понять тощо,

- методиках (способах), що сприяють особистісній орієнтованості рукопису підручника, формуванню в учнів навчальних вмінь.

Застосування зазначених методик повинно мати на меті формування у дітей повноцінних наукових знань, вмінь застосовувати їх як при виконанні практичних дій, так і для аналізу та пояснення природних або суспільних явищ, формування вміння вчитися та розвивати творчу активність учнів.

При викладенні змісту навчального матеріалу є можливим використання проблемного підходу, який спонукає учнів до вивчення певного матеріалу, вказівок щодо роботи з ілюстраціями та моделями, посилань на матеріал, що був вивчений раніше.

В роботі над засвоєнням наукових знань можуть бути застосовані завдання на систематизацію, конкретизацію ( зміна умов, в яких має бути застосований науковий закон або поняття), на розробку способу практичної дії, що спирається на певне теоретичне положення, на аналіз природних явищ або практичних ситуацій з точки зору одержаних наукових знань, на розробку учнями власних моделей змістових одиниць навчального матеріалу, на формулювання учнями власних запитань щодо вивченого матеріалу тощо. Бажано, щоб у рукописі підручника завдання та вправи, диференційовані за ступенем складності, були відмічені за допомогою спеціальних позначок.

Особистісна орієнтованість рукопису підручника може відображатися у завданнях, що стимулюють висловлювання особистого відношення до навчального предмета, спонукають учнів до власної активності у засвоєнні навчального матеріалу завдяки можливості вибору найбільш цікавих для них завдань, до виявлення своєї особистої позиції у групових формах роботи та творчого виконання цих завдань тощо.

Націленість рукопису підручника на формування у школярів вміння вчитися ( навчальних умінь) передбачає наявність завдань, метою яких є формулювання самими учнями цілей, що спрямовують їх на оволодіння навчальним матеріалом, завдань на самоконтроль при виконанні вправ та дій, в тому числі таких, що виконуються у співробітництві групою учнів, завдань, які спонукають дітей до оцінки своїх власних навчальних досягнень.

Важливим елементом навчально-методичного апарату підручника має бути ілюстративний матеріал книги ( ілюстрації, схеми, креслення тощо), який може бути використаний при застосуванні будь-якої з методик. Ілюстративний матеріал може мати самостійне естетичне навантаження, посилювати емоційний вплив рукопису підручника і таким чином обумовлювати підвищення ефективності сприймання і засвоєння навчального матеріалу.

Критеріями в оцінці застосованих у рукописі підручника методик при здійсненні експертизи є їх доцільність щодо мети навчання, яка має бути реалізована у рукописі підручника, адекватність змісту навчального матеріалу віковим особливостям учнів.







© Інститут навчальної літератури, 2005.